26 липня Федеральний уряд Німеччини ухвалив нову версію Національної стратегії водневої енергетики, сподіваючись прискорити розвиток водневої економіки Німеччини, щоб допомогти їй досягти мети кліматичної нейтральності до 2045 року.
Німеччина прагне розширити свою залежність від водню як майбутнього джерела енергії, щоб зменшити викиди парникових газів із сильно забруднюючих промислових секторів, таких як сталеливарна та хімічна промисловість, а також зменшити залежність від імпортного викопного палива. Три роки тому, у червні 2020 року, Німеччина вперше оприлюднила свою національну стратегію водневої енергетики.
Цільовий показник «зеленого» водню подвоївся
Нова версія стратегії є подальшим оновленням початкової стратегії, яка головним чином включає прискорений розвиток водневої економіки, усі сектори матимуть рівний доступ до ринку водню, враховуються всі види кліматично чистого водню, прискорене розширення водневої інфраструктури, подальший розвиток міжнародної співпраці тощо, з метою розробки рамкових заходів для виробництва, транспортування, застосувань та ринків водневої енергії.
Зелений водень, що виробляється з відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова енергія, є основою планів Німеччини щодо відмови від викопного палива в майбутньому. Порівняно з метою, запропонованою три роки тому, уряд Німеччини подвоїв цільові показники виробництва зеленого водню в новій стратегії. У стратегії зазначається, що до 2030 року потужності виробництва зеленого водню в Німеччині досягнуть 10 ГВт і зроблять країну «водневою електростанцією». «Провідним постачальником технологій».
Згідно з прогнозами, до 2030 року попит на водень у Німеччині сягне 130 ТВт·год. Цей попит може зрости навіть до 600 ТВт·год до 2045 року, якщо Німеччина прагне досягти кліматичної нейтральності.
Таким чином, навіть якщо цільовий показник потужностей електролізу води всередині країни буде збільшено до 10 ГВт до 2030 року, від 50% до 70% потреб Німеччини у водні все одно буде задовольнятися за рахунок імпорту, і ця частка продовжуватиме зростати в наступні кілька років.
В результаті, німецький уряд заявляє, що працює над окремою стратегією імпорту водню. Крім того, планується побудувати мережу трубопроводів для виробництва водневої енергії протяжністю близько 1800 кілометрів у Німеччині вже у 2027-2028 роках шляхом нового будівництва або реконструкції.
«Інвестування у водень – це інвестиції в наше майбутнє, у захист клімату, у технічні роботи та в безпеку енергопостачання», – сказав віце-канцлер Німеччини та міністр економіки Габек.
Продовжуйте підтримувати блакитний водень
Згідно з оновленою стратегією, уряд Німеччини хоче прискорити розвиток ринку водню та «значно підвищити рівень усього ланцюжка створення вартості». Досі державне фінансування підтримки обмежувалося зеленим воднем, а метою залишається «досягнення надійного постачання зеленого, сталого водню в Німеччині».
Окрім заходів щодо прискорення розвитку ринку в кількох сферах (забезпечення достатнього постачання водню до 2030 року, створення надійної водневої інфраструктури та застосувань, створення ефективних рамкових умов), відповідні нові рішення також стосуються державної підтримки різних форм водню.
Хоча пряма фінансова підтримка водневої енергетики, запропонована в новій стратегії, обмежується виробництвом зеленого водню, державну підтримку також може отримати застосування водню, отриманого з викопного палива (так званого блакитного водню), викиди вуглекислого газу якого вловлюються та зберігаються.
Як зазначено у стратегії, водень інших кольорів також слід використовувати, доки не буде достатньо зеленого водню. У контексті російсько-українського конфлікту та енергетичної кризи мета безпеки поставок стала ще важливішою.
Водень, вироблений з відновлюваної електроенергії, все частіше розглядається як панацея для таких секторів, як важка промисловість та авіація, з особливо стійкими викидами у боротьбі зі зміною клімату. Його також розглядають як спосіб зміцнення електроенергетичної системи за допомогою водневих електростанцій як резервного джерела енергії в періоди низького виробництва відновлюваної енергії.
Окрім суперечок щодо того, чи підтримувати різні форми виробництва водню, у центрі обговорення також опинилася сфера застосування водневої енергетики. В оновленій водневій стратегії зазначено, що використання водню в різних сферах застосування не повинно обмежуватися.
Однак національне фінансування має бути зосереджене на сферах, де використання водню «абсолютно необхідне або немає альтернативи». Національна стратегія Німеччини у сфері водневої енергетики враховує можливість широкого застосування зеленого водню. Основна увага приділяється галузевому об'єднанню та промисловій трансформації, але уряд Німеччини також підтримує використання водню в транспортному секторі в майбутньому. Зелений водень має найбільший потенціал у промисловості, в інших важкодоступних для декарбонізації секторах, таких як авіація та морський транспорт, а також як сировина для хімічних процесів.
У стратегії зазначено, що підвищення енергоефективності та прискорення розширення відновлюваної енергетики має вирішальне значення для досягнення кліматичних цілей Німеччини. Також наголошується, що пряме використання відновлюваної електроенергії є кращим у більшості випадків, наприклад, в електромобілях або теплових насосах, через менші втрати на перетворення порівняно з використанням водню.
Для дорожнього транспорту водень можна використовувати лише у важких комерційних транспортних засобах, тоді як для опалення він використовуватиметься в «досить поодиноких випадках», – заявив уряд Німеччини.
Це стратегічне оновлення демонструє рішучість та амбіції Німеччини щодо розвитку водневої енергетики. У стратегії чітко зазначено, що до 2030 року Німеччина стане «основним постачальником водневих технологій» та створить рамки розвитку водневої енергетики на європейському та міжнародному рівнях, такі як процедури ліцензування, спільні стандарти та системи сертифікації тощо.
Німецькі енергетичні експерти заявили, що воднева енергетика все ще є відсутньою частиною поточного енергетичного переходу. Не можна ігнорувати той факт, що вона надає можливість поєднати енергетичну безпеку, кліматичну нейтральність та підвищення конкурентоспроможності.
Час публікації: 08 серпня 2023 р.
